- скінчення
- —————————————————————————————скі́нченняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
скінчення
Смотреть что такое "скінчення" в других словарях:
одзвінчення — я, с.: •• Одзві/нчення при/голосних фонетичне явище, при якому глухий приголосний вимовляється як дзвінкий … Український тлумачний словник
закінчення — (доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи тощо), завершення, скінчення, довершення; вивершення (перев. будуючи) Пор. кінець I, 1) … Словник синонімів української мови
викінчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
закінчення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
покінчення — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
укінчення — іменник середнього роду діал … Орфографічний словник української мови
викінчення — я, с. Дія за знач. викінчити … Український тлумачний словник
докінчення — я, с. Дія за знач. докінчити … Український тлумачний словник
закінчення — я, с. 1) Дія за знач. закінчити. 2) Кінцева частина, кінець чого небудь. 3) грам. Змінна частина слова, що додається до його основи і служить для виявлення його граматичних значень у сполученнях з іншими словами в реченні … Український тлумачний словник
покінчення — я, с., рідко. Дія за знач. покінчити 1) … Український тлумачний словник
